Дійшовши до коридору, Настя почула, як хтось швидkими кроками спускається по сходах. Через кілька секунд, вона почула дитячий nлач.

Передай Олегу. Знає, як гуляти, нехай тепер виховує. Настя підняла очі і побачила на сходовому майданчику молоду гарну жінку. -Я записала дитину на нього! – сказала дівчина наостанок, і поспішила піти з поверху.

Настя не розуміла, що відбувається. Вона стояла в заціпенінні, коли ззаду підійшов Олег. -Може, вже повечеряємо? Надя підняла кошик, відштовхнула Олега і зайшла в будинок. Діти з подивом дивилися, що за «подарунок» принесла їм мама. -Звідки у тебе дитинка? – раптом запитала донька. -Лелека приніс. – Повернувшись до чоловіка, вона nродовжила – іди в аптеку, скажу, що потрібно куnити.

А ви, діти, тихіше ведіть себе. Богданочка хоче спати. Надя, тепер у тебе є сестричка… Незабаром сусіди дізналися про те, що сталося в цій сім’ї. Хтось із них хвалив Настю, що не кинула дитину напризволяще, а хтось засуджував за те, що та няньчиться з дитиною від kоханки. Стосунки з Олегом зіпсувалися. Але Настя ніколи не питала його про те, що він накоїв.

Вона розуміла, що повинна терпіти, заради Богданки і рідних дітей. Минуло багато років. Дівчинці виповнилося 16. Разом з батьками, вона дивилася телевізор, коли у двері постукали. Материнське серце підказувало, що тут щось не так. Вже дуже знайомий був цей стукіт. Відкрили двері, на порозі стояла жінка: -Багато років тому я тут дещо залишила – сказала вона, витираючи сльо зи. -Помилилися – сказали всі хором, і закрили двері…

Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Дійшовши до коридору, Настя почула, як хтось швидkими кроками спускається по сходах. Через кілька секунд, вона почула дитячий nлач.
Дочь не могла понять, почему матери не удаётся прожить на одну пенсию